-
1 on
1. advна, до, далі, уперед1) місцеперебування, рух, напрям — далі, упередgo on! — ідіть далі!, продовжуйте
what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?
2) дія, робота3) надівання, натягування4) збільшення — на◊ and so on — і так далі
◊ he is a little bit on — він напідпитку
◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили
◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене
◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!
2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до1) місцеперебування — на2) рух по поверхні — по3) спрямованість руху — по, на, у, вto kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи
to pat smb. on the hand — погладити когось по руці
4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло5) частина світу — на6) час — у, в, на9) наявність з собою — у10) предмет розмов — з приводу, про11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, підon that ground... — на тій підставі, що...
to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось
to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел
13) спосіб дії, руху — по14) інструмент дії, знаряддя — на15) сфера діяльності, місце роботи — на, в16) перебування в стані — на, у, в, під17) зайнятість чимсь — на, у, зto send smb. on an errand — послати когось з дорученням
18) характер відносин — у, на19) засоби існування — на20) об'єкт дії, ставлення — над, доto work on smth. — працювати над чимсь
to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось
21) надія, розрахунок — на, відto rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось
to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось
22) приблизність, неточністьon account — внаслідок, через
on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку
on the instant — відразу, негайно
* * *I a1) ближній, внутрішній2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)3) ефективний; діючий; який має силу4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний5) цілком можливий, досяжний; легкийII adv1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудьto work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні
4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами6) указує на напрямок на, доto head on (to) — мop. тримати курс (на)
7) кoм. указує на збільшення вищеand so on, — так далі
on and on — нескінченно, не перестаючи
III prepcome onl — ну, давай!, узяли!, почали!
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) наStratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на
2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінкомon and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником
cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по
3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на5) указує наумову на, за, при, в, підon the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком
on account of — внаслідок, через
on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по
on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на
6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)on a sudden — раптово; спосіб передачі по
on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником
on horseback — верхи; опору на
7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінкомto cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на
8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, уon the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при
on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із
on business y — справі; у відрядженні
on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на
9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком10) указує на предмет витрат на11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінкамиto impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль
12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько15) icт. указує на перехід у який-небудь стан16) у сполученняхon an /the/ average y — середньому
-
2 set
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I [set] n 0. [set] n1) тк.; sing загальні обриси, лінія2) будова; конфігурація; статура3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)8) миcл. стойка9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу10) бyд. осідання ( споруд)11) тex. залишкова деформація12) тex. обтискач, державка13) пoлiгp. товщина ( літери)II [set] a1) нерухомий; застиглий2) певний, твердо встановлений, постійнийset price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний
set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний
3) встановлений (законом, традицією)4) заздалегідь встановлений, обумовлений5) упертий, наполегливий; завзятий6) навмисний7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)8) вбудований, прикріпленийIII [set] v( set)1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися3) саджати, посадити4) насаджувати, надягати5) (in) вставляти6) направляти; повертатиto set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію
7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності8) встановлювати, визначати, призначатиto set the style /tone/ — задавати тон
to set the course — cпopт. виміряти дистанцію
9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)10) тex. встановлювати, регулювати11) мop. пеленгувати12) бyд. робити кладку13) сідати, заходити ( про небесні світила)14) ставити (стрілку, годинник)15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати31) гострити, правити ( ніж)32) виставляти ( охорону)33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)35) накладати (заборону, штраф)36) ставити, прикладати ( печатку)37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)43) саджати в піч ( хлібні вироби)44) встановлюватися ( про погоду)45) cпeц. розтягувати ( шкіру)47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)48) налагоджувати ( верстат)49) тex. осаджувати ( заклепку)50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудьto set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)
58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь станto set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь
70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії -
3 SET
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I (скор. від search for extraterrestrial intelligence) -
4 set
I [set] n 0. [set] n1) тк.; sing загальні обриси, лінія2) будова; конфігурація; статура3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)8) миcл. стойка9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу10) бyд. осідання ( споруд)11) тex. залишкова деформація12) тex. обтискач, державка13) пoлiгp. товщина ( літери)II [set] a1) нерухомий; застиглий2) певний, твердо встановлений, постійнийset price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний
set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний
3) встановлений (законом, традицією)4) заздалегідь встановлений, обумовлений5) упертий, наполегливий; завзятий6) навмисний7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)8) вбудований, прикріпленийIII [set] v( set)1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися3) саджати, посадити4) насаджувати, надягати5) (in) вставляти6) направляти; повертатиto set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію
7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності8) встановлювати, визначати, призначатиto set the style /tone/ — задавати тон
to set the course — cпopт. виміряти дистанцію
9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)10) тex. встановлювати, регулювати11) мop. пеленгувати12) бyд. робити кладку13) сідати, заходити ( про небесні світила)14) ставити (стрілку, годинник)15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати31) гострити, правити ( ніж)32) виставляти ( охорону)33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)35) накладати (заборону, штраф)36) ставити, прикладати ( печатку)37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)43) саджати в піч ( хлібні вироби)44) встановлюватися ( про погоду)45) cпeц. розтягувати ( шкіру)47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)48) налагоджувати ( верстат)49) тex. осаджувати ( заклепку)50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудьto set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)
58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь станto set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь
70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії -
5 trend
ком., марк. тенденція; спрямованість; напрям; рух; схильність; тренд; змінанапрям, зміна або зразок якоїсь дії, явища, руху, поведінки (behaviour) і т. ін. в суспільному житті протягом певного періоду часу═════════■═════════aggregate trend сукупна тенденція; analytic trend аналітична тенденція • тренд, заданий формулою; artistic trend тенденція розвитку мистецтва; business trend тенденція ділової активності; consumer trends схильності споживачів; consumption trend тенденція розвитку споживання; cultural trend тенденція розвитку культури; current trend сучасна тенденція; cyclical trend циклічна тенденція; definite trend визначена тенденція; demand trend тенденція зміни попиту; demographic trend демографічна тенденція • тенденція демографічного розвитку; downward trend тенденція до зниження; economic trend тенденція економічного розвитку • господарська кон'юнктура; employment trend тенденція зміни зайнятості; evolutionary trend напрям еволюції; expansion trend тенденція до розширення • тенденція до збільшення; falling trend тенденція до зниження; flat trend стійка тенденція; general trend загальна тенденція; growing trend зростаюча тенденція; growth trend тенденція економічного зростання; industrial trend тенденція розвитку промисловості; inflationary trends інфляційна кон'юнктура; linear trend лінійний тренд; liquidity trend тенденція руху ліквідності; loan trends тенденції кредитування; long-range trend довготривала тенденція; long-term trend довготривала тенденція; major trend головна тенденція; market trend тенденція розвитку ринку; minor trend незначна тенденція; money growth trend тенденція зростання грошової маси • темп зростання грошової маси; negative trend негативна тенденція; population trend тенденція зміни структури і кількості населення; positive trend позитивна тенденція; prevailing trend переважаюча тенденція; price trend тенденція зміни цін; primary trend первинна тенденція руху цін • первинна тенденція руху курсів; profit trend тенденція прибутковості; purchase trend тенденція закупівлі; quality trend тенденція зміни якості; recent trend нинішня тенденція • остання тенденція; retail trend тенденція розвитку роздрібної торгівлі; rising trend тенденція до підвищення; sales trend тенденція збуту; secular trend довготривала тенденція • вікові коливання (циклів); short-term trend короткострокова тенденція; social trend тенденція суспільного розвитку; stable trend стійка тенденція; stronger trend тенденція до підвищення; style trend тенденція зовнішнього оформлення; unfavourable trend несприятлива тенденція; upward trend тенденція до підвищення; weaker trend тенденція до зниження═════════□═════════to buck the trend виступати/виступити проти тенденції ринку; trend analysis аналіз тенденції; trend away from тенденція від чогось; trend in the dollar тенденція валютного курсу відносно долара; trend in prices тенденція розвитку цін; trends in technology тенденції розвитку технології; trend of the market тенденція ринку; trend of prices тенденція цін • напрям зміни цін; trend toward тенденція до чогось -
6 детермінізм
ДЕТЕРМІНІЗМ ( від лат. determine - визначаю, обмежую) - філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Д. відповідає на питання, чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється. Д. фіксує активність буття та стверджує, що будь-яка річ є результатом зміни інших речей, в них закорінена Ц. ентральним у Д. є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами. Проте Д. не редукується до принципу причинності, позаяк передбачає не лише породження, а й значно ширший набір детермінуючих дій і відповідних факторів, напр., умови, за яких діє причина, чинники, які визначають напрям процесу, роль необхідності та випадковості і їх співвідношення у ході детермінації, специфічний вплив цілого на частини, змісту на форму тощо Н. едоліком старого Д., який утримував свої позиції аж до початку XX ст., було те, що він не лише зводив Д. до причинності, а й останню розумів механістичним чином, заперечуючи об'єктивний характер випадковості, статистичних зв'язків. Звідси - заперечення закономірного і детермінованого перебігу біологічних, особливо ж - соціальних процесів чи, навпаки, ствердження їх фатального характеру. Принцип Д. обґрунтовує не лише опосередкованість певного явища іншими, а й визначений характер цієї опосередкованості - не лише якісний, а й кількісний (інакше закони природи не мали б місця). Будь-яке явище детерміноване, хоча вид та кількісні показники цієї детермінації залежать від його характеру. Відношенню детермінації притаманні спрямованість від детермінуючого чинника до результатів детермінації, у той же час ці чинники та наслідки їх дії є відносними. Детермінація може здійснюватися від можливого до дійсного чи від причини до наслідку, від змісту до форми. Але й дійсне може детермінувати нові можливості, наслідок - слугувати народженню нових результатів, форма - визначати зміст. У процесі детермінації детермінуючий чинник визначає природу продукованих ним явищ: речові, енергетичні та інформаційні зміни відбуваються не довільно, а у відповідності з характерними для кожного випадку, цілком певними закономірними відношеннями Ц. е дозволяє говорити про незнищенність, постійне відтворення процесу детермінації. Остання теза може розглядатися як важливий принцип, втіленням якого є закони збереження енергії, кількості руху (імпульсу), електричного та інших зарядів, ізотопічного спіну тощо, різного роду кругообіги у природі, баланси у суспільному житті, зокрема в економіці, збереження генетичної інформації та ін. Важливим проявом відносин детермінації є самодетермінація. Прикладом її є саморегуляція та самоорганізація, що їх вивчають кібернетика і системологія. Згідно з принципом самодетермінації тотальності (лат. totus - весь, цілий), у межах тотальності має місце взаємна детермінація частин і цілого. Зміна відношення частин до цілого одночасно є зміною відношення цілого до частин, суб'єкт детермінації виявляється об'єктом власної активності, внаслідок чого розгортається реалізація можливостей частин і цілого у їх взаємній і постійній динамічній єдності.В. Кизима -
7 пацифізм
ПАЦИФІЗМ ( від лат. pacificus - миротворчий) - суспільно-політична течія, етичний принцип. Основна мета і спрямованість П. - зменшення масштабів мілітаризації суспільства, а в ідеалі - скасування воєн як таких. П. виходить із невиправданості, нелюдськості і шкідливості будь-якої війни, вбачаючи у громадянській єдності (зокрема, узгодженій непокорі) шлях до обмеження мілітарних зазіхань держави. Пацифістські ідеї, настрої та поведінкові прояви можна простежити з стародавніх часів, зокрема у морально-релігійних настановах, які звеличували ненасильство і ригористичну покору обставинам без активного спротиву, але в той же час із послідовним моральним засудженням активного злочинства. Послідовного П. дотримуються окремі течії християнства (квакери, духоборці, свідки Єгови тощо). З часів Відродження гуманістична думка починає розвінчувати лицарський етос мілітарності і "життя у подвигах та звитязі" (за Еразмом Роттердамським). Утопічна думка також принципово заперечувала стан війни як такий, що суперечить розумній, суголосній людській природі та організації суспільного життя (П. загалом тяжіє до утопізму, але це не заважає філософії та ідеалу П. позитивно впливати на суспільство). Організовані рухи за мир виникають в Європі і Пн А. мериці після завершення наполеонівських війн. П. цих рухів живився здебільшого ліберальним переконанням у тому, що економічний прогрес і процвітання є неможливими в умовах війни З. годом, на рубежі XIX - XX ст., П. стає органічно притаманним анархістському та деяким відгалуженням соціалістичного руху. З поширенням практики загального військового призову (особливо за часів Першої світової війни) П. починає пов'язуватися з особистісною життєвою позицією людини, веліннями її совісті, відмовою брати до рук зброю і служити у війську (т. зв. "безумовний П."). Такого роду поведінковий П. поставив на порядок денний і зробив реальністю альтернативну військову службу, толерантне ставлення до людей, які з релігійних міркувань відмовляються від військової служби. Актуальність П. в сучасних умовах підсилюється тим, що руйнівна сила мілітарності стає за наявності засобів масового знищення смертельно небезпечною для самого існування людства.В. Заблоцький -
8 націоналізм український
НАЦІОНАЛІЗМ УКРАЇНСЬКИЙ - деяка сукупність ідей та уявлень, в яких наголошується цінність нації. Джерела Н.у. вбачають передусім у поезії. Шевченка, де Н.у. виступає як поєднання цінності особи та нації, самобутньої культури та державної незалежності. Принципи Н.у. політичного вперше були чітко сформульовані Міхновським, потім Н.у. виступає важливим складником "популізму" (у розумінні ідеалізації простого народу як основи нації - Грушевський), консерватизму - у наголосі на еліті як носії культури і національної єдності (Липинський), а також складником деяких варіантів соціалізму та комунізму (націонал-комунізм). Внаслідок поразки Української Народної Республіки та утвердження авторитарних і диктаторських режимів у сусідніх державах (Польща, Росія) та поширення ідей інтегрального націоналізму в Зх. Європі, в 20-ті рр. в Зх. Україні виникає інтегральний націоналізм, одним із впливових ідеологів якого став Донцов. Філософськими засадами його політичної публіцистики був ірраціоналізм, волюнтаризм, елітизм. Н.у. в формулюванні Донцова не став загальноприйнятою ідеологічною доктриною націоналістичного руху 20 - 30-х рр. у Зх. Україні; крім того, він зазнавав критики (часто нищівної) і в націоналістичних колах. Більш зважені та помірковані версії Н.у. розвивали Вассиян, Сціборський та ін. Загалом Н.у. інтегральний (військовий) становив реакцію на домінування сили в міжнародних і міжнаціональних взаєминах, коли єдиним способом виживання нації могла бути тільки орієнтація на силу в протистоянні агресивним диктаторським режимам. Такою силою стала Українська повстанська армія, котра в боротьбі за незалежну Україну від 1941р. до поч. 1950 р. змушена була вести боротьбу і проти нім. фашизму, і проти рос. імперіалізму, прихованого за вивіскою СРСР. У ході цієї боротьби ідеологія Н.у. зміщувалася в бік визнання важливих елементів демократії та відмови від тенденцій ксенофобії, наявних в русі в період його формування. У післявоєнний період тільки од кін. 50-х рр. (особливо в 60-х рр.) став можливим культурний, інтелектуальний та громадський рух, який наголошував цінність нації як культурної самобутності у поєднанні із цінністю особи. Цей рух містив також більш-менш приховані, рідше - відкрито висловлені політичні вимоги (від розширення автономії до незалежності). Провідними постатями руху були Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Михайло Брайчевський, Валентин Мороз та ін. Виникли також окремі нелегальні політично спрямовані групи (група Лук'яненка-Кандиби та ін). У 70-х рр. рух поступово набуває виразного правозахисного характеру, проте він не мав єдиної ідеології і об'єднував широкий спектр орієнтацій - від прихильників "соціалізму з людським обличчям" та націонал-комунізму до "чистих" демократів і таких, які вважали здобуття державної незалежності основною метою Ф. ілософське підґрунтя руху також включало різні інтелектуальні тенденції: найбільший вплив мав екзистенціалізм, ревізіонізм, почасти аналітична філософія. З кін. 80-х та в 90-ті рр. XX ст. наголос на нації як носієві культурної самобутності та державної незалежності став важливим складником ідеології укр. націонал-демократів - широкого політичного руху, що його від кін. 80-х рр. репрезентує низка громадських організацій та партій. Ідеологія націонал-демократизму зберігає наголос на цінності нації як носія культурної ідентичності та державної незалежності, з одного боку, та гаранта прав людини, з іншого. В умовах, коли зберігається загроза культурній ідентичності українців внаслідок експансії рос. мови і культури, ідеологія укр. націонал-демократів не може її ігнорувати і, відтак, мусить поєднувати в собі громадянський та культурний аспекти. Н.у. у вузькому розумінні слова (коли політичні організації використовують термін "Н.у." як самоназву) представлений низкою організацій та партій, найвідоміші з яких ОУН, КУН та ін. В їх ідеології більшою чи меншою мірою наявні опозиції щодо лібералізму та громадянського націоналізму. Попри початковий період досліджень націоналізму в Україні до певних здобутків у цій галузі слід віднести антологію "Націоналізм" (Київ, "Смолоскип", 2000), підготовлену групою вчених з дослідження світового та укр. націоналізму на базі Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > націоналізм український
-
9 Гізель, Інокентій
Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.[br]Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669). -
10 онтологія
ОНТОЛОГІЯ ( від грецьк. οντοζ - суще; λόγοζ - слово, вчення) - філософське вчення про буття як таке. Поняття О. вперше було введене у XVII ст. Гокленіусом і остаточно закріплене у метафізиці Вольфа. Специфічне місце О. у системі метафізики визначилося значно пізніше, ніж виникла сама проблема буття. Остання чітко була окреслена елватами, зокрема Парменідом, який розрізнив буття на чуттєве та істинне. Платан розробив вчення про понадчуттєві засади буття - ідеї - як умоосяжні форми, або сутності, відображенням яких є плинний, чуттєво сприйманий світ речей. У філософії Платона порушена фундаментальна проблема співвідношення буття і становлення. Аристотель піддав критиці платонівський поділ на два світи і прагнув відшукати сутності у самому матеріальному бутті, однак такий варіант О. становив радше опис фізичної реальності з онтологічного погляду. Разом з тим він стверджував існування "останньої" причини буття - понадчуттєвої "форми форм", Божественної ентелехії Ц. е вчення Аристотеля, як і вчення Платона про два світи та неоплатоністське тлумачення буття як "єдиного" і "ума", вплинули на формування всієї західноєвропейської онтологічної традиції З. окрема, Псевдо-ДіонісійАреопагіт кладе неоплатоністську О. в основу символічного тлумачення всього сущого як ієрархії світла, що позначилося на корпусі ідей всієї середньовічної естетики С. ередньовічна схоластика виходила із сполучення античної О. із теологією. Абсолютне буття тут ототожнюється із Богом. Схоластична О. характеризується вирізненням і категорійною розробкою рівнів буття - субстанційного і акцидентального, актуального і потенційного, необхідного і випадкового. У Томи Аквінського О. - це відсторонене міркування про "чисті" форми буття. У філософії Відродження оригінальне тлумачення О. подає Кузанський. Розрізняючи Абсолют і універсум, Кузанець вчить, що центром і межею матеріального є творець; через приналежність до універсуму кожна річ перебуває в кожній; максимальна відмінність речей збігається з їх мінімальною відмінністю (або відсутністю такої). Зорієнтована на науку філософія Нового часу звільняє вчення про буття від теологічної форми. У філософів-емпіриків онтологічна проблематика відходить на другий план (напр., у Г'юма О. як вчення відсутнє) Ф. ілософи ж раціоналісти роблять О. невід'ємною частиною своїх систем. Декарт намагався поєднати вчення про буття і гносеологію. Принцип cogito ergo sum відкривав можливість зробити О. складовою частиною теорії пізнання С. піноза, продовжуючи пантеїстичну традицію, вихідною точкою О. робить тотожність Бога і Природи, котру він розумів як єдину, вічну і безконечну субстанцію, що є причиною самої себе Л. яйбніц, переймаючись метою створення універсальної метафізики, розробив філософські засади для об'єднання О., космології і раціональної психології, що надалі уможливило систематизацію О. Вольфом. "Критична філософія" Канта, протиставивши "догматизму" старої О. нове розуміння буття, радикально трансформує попередню онтологічну традицію. За Кантом, не може бути О. поза вченням про принципи розуму. Фіхте, Шеллінг, Гегель повертаються до раціоналістичної традиції розбудови О. на підставі гносеології: буття є результатом розвитку мислення, його моментом, коли мислення виявляє свою тотожність із буттям. Але на відміну від докантівської О., буття в їхніх системах осягається не у пасивному спогляданні, а в історичному і логічному становленні. У західноєвропейському мисленні XIX ст. складається критичне ставлення до О. як філософської дисципліни. Разом із метафізикою її відкидають позитивізм і філософія життя. Неокантіанство і близькі йому напрями розвивають гносеологічне розуміння О. Лише наприк. XIX і поч. XX ст. спостерігається відродження онтологічної проблематики. Неотомізм реставрує і систематизує О. середньовічної схоластики. "Критична О." Н. Гартмана намагається подолати розрив між онтологічними сутностями і дійсним буттям, розглядаючи речовий, людський і духовний світи як виявлення незалежних прошарків реальності, щодо якої пізнання вторинне. Гуссерль вважав автентичною О. феноменологію, що описує структури готового знання і способи його засвоєння. "ФундаментальнаО." Гайдеггера розкриває сенс буття через осмислення унікальності наявної ситуації присутності людини у світі. "Феноменологічна О." Сартра, як і "всеохопне" Ясперса, спрямовані на обстоювання тлумачення буття як неподільної єдності суб'єкта й об'єкта, що фундує людську свободу і відповідальність. В ортодоксальному марксизмі О. - це діалектико-матеріалістичне вчення про форми руху матерії і суспільне буття, що визначає суспільну свідомість. Недогматичні течії марксизму орієнтовані на О. діяльності як спосіб буття людини у світі (напр., "О. суспільного буття" Лукача). Посткласичний філософський дискурс, заперечуючи традиційну метафізику, намагається максимально проблематизувати онтологічне, власне буттєве, поле філософії, включивши в нього суб'єктивність як людську індивідуальність.Ю. Іщенко
См. также в других словарях:
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови
напрям — у, ч. 1) Лінія руху або лінія розміщення кого , чого небудь. 2) Шлях діяльності, розвитку кого , чого небудь; спрямованість якоїсь дії, явища. || Спрямованість думок, інтересів. 3) Суспільна, наукова, літературна і т. ін. школа, течія,… … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
дорога — 1) (смуга землі, якою їздять і ходять), шлях, путь; шосе, траса, артерія, маґістраль (яка з єднує великі міста, важливі центри); автострада (для масового автомобільного руху); автобан (широка маґістраль, призначена для швидкісного руху автівок);… … Словник синонімів української мови
за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто , що… … Український тлумачний словник